Тема: Весняні образи в музиці Мета: Ознайоимити учнів з образами опнри М.Леонтовича «На русалчин Великдень». Вчити учнів відчувати красу природи і людських взаємин через призму музичного мистецтва. Розвивати слухацьку увагу учнів. Формувати вміння інтерпретувати фрагменти складного музичного жанру – опери. Розвивати інтерес до класичної музики, втілених в ній образів і почуттів. Виховувати любов до природи, естетичний смак, співочу культуру. Музичний матеріал: аудіозаписи української народної пісні "Зоре моя вечірняя"; української веснянки "Ой весна, та й весняночка"; хорів русалок «Чи всі ви сестриці», "Ой гори, ой світи, місяченьку" із опери М.Леонтовича "На русалчин Великдень"; Тип уроку: Комбінований. Методи: Проблемно – пошуковий, метод емоційного впливу, технологія «Мікрофон», «Карусель» Обладнання уроку:1) репродукції картин А.Куїнджі "Місячна ніч на Дніпрі І. Левітана "Владимирка", "Осінь";І.Шишкіна "На Півночі дикій..."; М.Бурачека "Реве та стогне Дніпр ши¬рокий Т.Шевченка "Місячна ніч на Кос-Аралі"; О.Дубровський «Весна». 2) книжки поезії Т.Шевченка, О.Пушкіна, С.Єсеніна,казка Б. Грінченка "На русалчин Великдень", книга В.Войтовича "Українська міфологія"; 3) портрет композитора М.Леонтовича, біографічні та історичні матеріали; 4) Баян, магнітофон.
Хід уроку
І.Організація класу Учні входять у супроводі звучання пісні «Веснянка» В.Філіпенка ІІ. Перевірка домашнього завдання Домашнім завдання м було слухати музику(про весну, про природу) на власний вибір, то які пісні ви слухали?(Слухаю відповіді учнів) ІІІ. Актуалізація опорних знань - Добре, молодці, а скажіть мені, які ви знаєте народні, зокрема весняні пов’язані з красою природи, обряди та пісні? - Я хочу запропонувати вам послухати послухати українську народну пісню «Зоре моя вечірняя» Проблемне запитання Технологія «Мікрофон» 1. Сприймання: українська народна пісня "Зоре моя вечірняя". - Скажіть про що йшла мова в цій пісні? - Як за допомогою музики в цій пісні виражена краса української природи? Чим сподобалася вам ця пісня? 2. Слухання: Т.Шевченко. Уривок з поеми "Княжна" "Зоре моя вечірняя...". - Які образи виникають у вашій уяві під час слухан¬ня пісні та поетичних рядків? (Відповіді учнів). 3. Перегляд репродукції картини Т.Шевченка «Місячна ніч на Кос-Аралі». - Розгляньте репродукцію картини Т.Шевченка Чи близькі художні образи картини, пісні і поезії? -Що зближує українську народну пісню з картиною? -Що спільного в поетичному й музичному образах? Порівняйте картини (Відповіді учнів). Висновок учнів. ІV. Оголошення теми мети уроку -Отже, сьогодні на уроці ми з вами дізнаємось, як музика може розкрити весняні образи, образи природи, поспіваємо пісні про весну, та послухаємо оперу М. Леонтовича «На русалчин Великдень.» Своїми засобами виразності твори різних видів мистецтва - поезії, музики й живопису роз¬крили один і той же образ - образ природи. - Мистецтво пов'язане з природою так само тісно, як пов'язане з природою все життя людини. Обра¬зи природи настільки глибоко проникають у мистецтво, що без них неможливо уявити життєвий зміст багатьох творів. Це українські народні пісні "Зоре моя вечірняя", "Зацвіла в долині..."; фортепіанні п'єси ЕГріга "Ранок", «Захід сонця» цикл п'єс "Пори року" П.Чайковського, опери М.Лисенка "Різдвяна ніч", М.Римського-Корсакова "Садко", балет К Данькевича "Лілея картини худож¬ників, Т.Шевченко «Місячна ніч на Кос - Аралі», А Куїнджі "Вечір на Україні", "Місячна ніч на Дніпрі", І Левітана "Осінь", "Владимирка", І.Шишкіна "На Півночі дикій" М.Бурачека "Реве та стоте Дніпр широкий» по¬езія та проза Т.Шевченка, Лесі Українки, М.Гоголя, О.Пушкіна, Ф.Тютчева, С.Єсеніна та інших.
Ісак Левітан «Владимирка»
Ми сприймаємо музику у безперервному русі. Картини художників сприймаються інакше: вони сконцентровані в одному часовому періоді. Роздивляючись картину певний час, ми заглиблюємося у вивчення деталей, станів чи дій, ніби застиглих на полотні. Цей принцип притаманний суто живопису. Місячне сяйво один із улюблених образів імпресіонізму у творчості митців цього напряму він знайшов найрізноманітніше втілення:поетичне, художнє, музичне.
О.Дубровський «Весна»
Зв'язок музики і природи яскраво простежується в народних піснях, зокрема у веснянках. (Звучить українська веснянка "Ой весна, та й весня¬ночка». Щойно прозвучала українська веснянка "Ой весна, та й весняночка". -Що це за пісні - веснянки? -Коли їх співають і з якою метою? Відповіді учнів. - Веснянки співали навесні. Зазиваю¬чи весну, люди зверталися до неба, сонця, дощу, землі й просили багатого врожаю. Веснянкам народ надавав магічного значення: вважалося, якщо не покликати вес¬ну, то вона і не прийде. - З давніх-давен не було села на Україні, в якому б не зустрічали прихід весни. У кожній місцевості веснянки творилися і виконувалися по-своєму, мали й свої назви (гаївки, маївки, ягілки, гагілки тощо). Музично – дидактична гра «Фізкульхвилинка для язика» Пропоную дітям, заплющивши очі, внутрішньо відчути робоу язика під час промовляння звуків. Сказати, що той учень гарніше й правильніше вимовляє звуки, в кого слухняніший язичок 1. Виставивши язика, скрутити його трубочкою, розігнути в жолобок, розпрямити як лопатку, зробити чашечку (загнути вгору кінчик на край язика) 2. Загнути язик на верхню губу, на верхні різці з зовнішнього боку (між губою і зубами), на верхні різці з внутрішнього боку. 3. Облизати кінчиком язика верхню губу (рот напіввідкритий); облизати ясна із зовнішнього боку, із внутрішнього боку, облизати кінчиком язика піднебіння. V. Виконання пісні Тож весняну тематику в музиці і ми продовжимо ви¬конанням веснянки "Вийди, вийди, Іванку". Розспівка Розспів: за мінорним тризвуком з використанням мелодичного ходу I-II-III-V з повторенням октави і низхідного мелодичного ходу від V до I ступеня на склад "ля”, сольфеджування. (Виконання та вокально-хорова робота над українською веснянкою "Вийди, вийди, Іванку.
VІ. Слухання музики
- Яскравим прикладом відображення образу природи в музиці є опера М. Леонтовича "На Русалчин Великдень".
М. Леонтович проявив свій яскравий талант композитора в хоровому жанрі. Композитор К. Стеценко пора¬див попробувати себе й у більших музичних жанрах, на¬приклад, взятися за оперу. "Боюсь, що пороху не вистачить для такого великого діла, - сміючись, відповів Леонтович. - В опері потрібний не тільки голос людський, який я знаю як свої п'ять пальців, а й оркестр. А оркестровка для мене - темна ніч-петрівочка. Слово честі!". Довго думав композитор над пропозицією і все-таки вирішив взятися за роботу. Але не лише в оркестровці була проблема. Необхідно було написати й оперне лібрето. На допомогу Леонтовичу прийшла його учениця Надія Танашевич, що мала славу шкільної поетеси. Робота над твором ішла повільно. Опера була важким завданням і для композитора, і для його помічниці. Тема казково-фантастичної опери "На русалчин Ве¬ликдень" виникає з українських казок, легенд, пов'язаних з віруваннями в русалок, мавок, лісовиків та іншу "нечисту силу". Ось як сам автор розповідав про зміст твору своїм друзям К. Стеценку та поетові П.Тичині, які приїхали до нього в гості з Києва до Тульчина і стали про¬сити зіграти їм оперу. "Леонтович сів за піаніно і розгорнув товсту папку з нотними рукописами. - Перш ніж грати, - почав він, -я розкажу вам зміст першого акту. Дехто з товаришів уже знає, що я свою оперу пишу за народно-казковим перекладом Бориса Грінченка "На русалчин Великдень". Мене привабив у цьому творі загальноказковий колорит і можливість більше ніж деінде застосувати народну мелодію, народну пісню, з якою я зрісся душею. Зміст такий: молодий козак заблудив уночі і попав на так звані "русалчині луки". Козак знає про народне повір'я, зв'язане з тими луками, і його тривожить думка про нечисту силу, про русалок, які можуть його заманути десь у воду або болото. Він спиняється на галявині, щоб, діждавшись ранку, наздогнати своє військо. Аж ось на галявину, осяяну химерним світлом місяця і завіяну легкими туманами, виходить молода русалка. Здивований козак не розбере, чи це мара, чи, може, й справді якась чарівна дівчина заблудила на луках. Русалка піснею закликає своїх сестер вийти з води і потішитись на зелених травах проти ясного місяця. І русалки виходять. Козак дивиться, як русалки водять танки - і радий би очі відірвати від цього чарівного видо-вища, та не може: якась сила тримає його, стискає во¬лю й розум. Русалки згадують своє колишнє життя на землі. Кож¬ну з них сюди привело якесь земне горе. Та більшість уже забула землю з усіма її пристрастями, і тільки ті, що недавно прийшли в цей світ, зберегли риси живих людей і в їхніх грудях ще продовжує гаряче битися серце. Особ-ливо полонять палкі чуття шосту русалку: вона не зазна¬ла кохання на землі, тому серце її болить, і не може забути вона "того світу". Раптом русалки помічають козака і з криком: "Підгляда!" - оточують свою жертву. Русалки загадують коза¬кові загадку: якщо він її не відгадає, - на нього чекатиме смерть у хвилях Дніпра. Усі русалки раді потішитися людиною, тільки шоста русалонька з жахом вичікує, що відповість козак, їй шкода вродливого юнака і серце відразу запалюється від незвіданого кохання. На суперечки між козаком і русал-ками збігаються лісові та болотні страхіття. Козак нама¬гається втекти, але русалки все ближче заманюють його до води. І тоді шоста русалка вирішує врятувати козака. Зрадивши своїх сестер, вона підказує йому відповіді загадок. Далі вони втікають разом, а всі русалки й лісові страхіття кидаються їм навздогін" На цьому перший акт опери закінчується. Лібрето другого й третього актів не було написане. Зберігся тільки його план, складений композитором.
Завдання для учнів. Технологія «Карусель» Розподіляю учнів на два варіанта наголошую, що пересуваються на один стілець вперед тільки учні другого варіанту.Таким чином за сигналом учасники пересуваються і опиняються перед новим партнером. Мета – пройти все коло, виконуючи поставлене завдання -Наведіть приклади творів му¬зичного мистецтва, літератури, поезії та живопису, які б оспівували образи природи. (Учні наводять приклади). -А тепер ще раз повернімося до змісту каз¬ки і згадаймо, за якої умови русалки могли відпустити ко¬зака на волю? (Відповіді учнів). -Справді, козак повинен був відгадати загадки руса¬лок. А чи зможете ви дати відповіді на них? Послухайте : - Що без коріння росте? (Камінь). - Що в лісі без цвіту цвіте? (Папороть). -Що без полум'я ясно горить? (Сонце). -Що без повода вірно біжить? (Хвиля). (Учні відгадують загадки).
-Чи всі ви, русалки, покинули дно? Зійшов білолиций на небо давно. Настав і наш час... У коло ставайте, Танцюйте, співайте, допоки не згас. Це поетичні рядки з хору русалок "Чи всі ви, сестриці", запис якого ми зараз прослухаємо. . Запитання після сприймання хору русалок -Чи всі ви сестриці": -До якому жанру близький цей хор? (Пісні, пісні-веснянки); -Що поєднує хор і веснянки? (Вузький діапазон,танцювальність, «Хороводність» мелодії, варіаційна побудова). -Русалки, русавки, водяниці... Легендами про цих богинь земних вод захоплювався не лише М.Леонтович. Ця тема цікавила багатьох митців: Т.Шевченка в баладах "Русалка", "Причинна", датського казкаря Г.К. Андерсена в казці "Русалонька", німецького поета Г.Гейне в баладі "Лорелея" (так у німецькій міфології зва¬ли русалок), українського письменника Б.Грінченка в казці "На русалчин Великдень", що послужила сюжетом для створення опери. Кожен з митців образ русалок уявляв по-своєму. Ось якими зображені русалки на репродукціях картин художників М.Микешина і М.Мурашка (Перегляд репродукцій "Русалки" М.Микешина та "Русалочка і чаклунка" М.Мурашка). Запитання до учнів: - А якою уявляєте русалку ви? - Яку вона має зовнішність? - Який характер у цих русалок? - Чи схожі образи русалок створили художники? Які засоби виразності сприяли створенню цих образів? (Відповіді учнів). -А ось як розповідає про русалок літератор В.Войтович у книзі "Іранська міфологія": "Русалки, русавки, купалки, водяниці, лоскотухи - богині земної води, які живуть на дні водоймищ; неназвані маленькі дівчатка, мертвонароджені чи приспані матерями. Русалки дуже гарні з лиця, тіло в них блакитне чи синє, зелені або чорні очі та довгі пухнасті вії. На перший погляд, русалки радісні, безтурботні, а насправді доля їхня сумна Вони одягнені в довгі білі сорочки або ж голі, з розпущеним чорним або зеленим волоссям до самих колін. За повір'ям, у русалок пальці на ногах з'єднані пе-ретинкою, як у гусей, що видно по їхніх слідах. Сліди ці можна бачити тільки тоді, коли русалки, захоплені зненацька, поспіхом кидаються у воду; звичайно перед тим, як покинути берег, вони ретельно загладжують пісок. За повір'ям, русалку може побачити тільки щаслива людина, але якщо вона комусь розкаже про це, з нею ста-неться велике лихо. Місяць - то їхнє сонце. Найбільше русалок - ясної місячної ночі на Святому тижні, перед Зеленими святами у так званий Сухий, або Зелений, четвер. У цю пору, коли квітує жито, виходять вони на берег, щоб трохи про¬сохнути. Особливо полюють тоді за гарними парубками, заманюють їх чудовими піснями, а спіймавши, лоскочуть попід руки; залоскотавши до смерті, тягнуть у воду. Душі вони не мають, а тільки серце". Прослухайте танок-гру русалок "Ой гори, ой світи, місяченьку". Це веснянка, подана в типово хороводному плані. Епізод написаний у звичній для Леонтовича куп-летно-варіаційній формі. Під час слухання хору подумайте, які почуття переживають русалки? Чому? (Сприймання хору "Ой гори, ой світ, місяченьку", бесіда). VІІ. Підсумок уроку -Отже, між різними видами мистецтва існує тісний зв'язок. Джерелом їх виступає реальне життя, зокрема образи природи, які однаковою мірою живлять творчість і композитора, і письменника, і художника. VІІІ. Домашнє завдання Домашнє завдання: створити образ русалки за до¬помогою різних засобів: фарб, олівців, паперу, пластиліну тощо...
