Тема. Чи може музика зображати рух? Мета - сприяти усвідомленню зображальних можливостей музики щодо передавання руху. Музичний матеріал: Л.Кніппер "Полюшко-поле" (інструментальна п'єса), М.Глинка "Попутна", українські народні пісні "Іде, іде дід, дід", "Ходить сонко по вулиці", "Бім, бом"; українська народна пісня в обробці Я.Степового "Качка йде"; Д. Кабалевський "Карусель". Обладнання: програвач, магнітофон, портрет М.Глинки, таблиця із записами мелодій пісень, іграшкова старовинна модель потягу, художня ілюстрація потягу. Тип уроку, комбінований., Методи: проблемно-пошуковий, ігровий, порівняння, повернення
до раніше вивченого, спостереження, аналіз; метод емоційного впливу, ситуації успіху, евристичної бесіди.
Хід уроку
І. Організація класу(2хв.)
Вхід до класу під музику Л. Кніппера «Полюшко-поле».
Музичне привітання.
-Доб-рий день вам діти, я вітаю вас. ІІ.Актуалізація опорних знань (5хв.)
-Давайте згадаємо, як називається тема, над якою ми працюємо?
(Про що говорить музика.)
-Що ви вже знаєте про її можливості?
(Музика може виражати почуття, настрій, думки людини, її характер.)
-Сьогодні ми маємо з'ясувати, чи може музика зображати рух?
Хто пам'ятає, як називається твір, під який ви увійшли до класу?
("Полюшко-поле" композитора Л.Кніппера.)
- Про що в ньому розповідається?
( Про кінноту, яка йде по полю.)
- А як ви визначили, що це саме кіннота і що вона рухається?
(В музиці передано стукіт копит. Вона звучить спочатку тихо, потім - голосніше і знову поступово затирає. Складається враження, що кіннота була десь далеко, потім поступово наблизилась до нас і почала знову віддалятися.)
-Так, Іншими словами, музика може передавати рух!
Уявіть собі, що ви - музиканти оркестру і маєте зобразити стукіт копит. Який музичний інструмент ви б обрали? І
Пропонуються трикутник, барабан, бубон, дзвоники, ложки, палички, кастаньєти, маракаси. Діти вибирають інструменти, аргументуючи свій вибір, пробують при повторному слуханні твору зобразити на них стукіт копит, а інші учні виконують "роль вершників".
ІІІ Оголошення теми, мети уроку(5хв.)
Сьогодні ми ознайомимось із музичним твором великого російського композитора Михайла Івановича Глинки.
(Демонструється портрет композитора).
Завжди талановиті композитори, художники, письменники, поети звертали увагу на знаменні події у житті людей і відображали їх у своїх творах. Михайло Глинка був свідком відкриття першої в історії Росії залізничної колії і пуску першого потягу по ній. Ця подія настільки його вразила, що він написав музику на вірші М.Кукольника. Так з'явилася "Попутна".
Уявіть собі, 1837 рік - відкриття першої Російської залізничної колії, що вела із Петербурга до міста Павлівська. Подивіться, який вигляд мав один із перших потяте - у пісні буде звучати слово пароход, тобто потяг пересувається завдяки пару.
На пероні залізниці зібралося багато людей. Пасажири і просто зацікавлені глядачі прийшли подивитися на небачене видовище -новий вид пересування.
(Звучить текст Попутної).
- Як ви вважаєте, які почуття людей передаються у цьому вірші? Якби ви були композиторами, яку за характером музику ви створили б?
ІV.Слухання музики (20хв.)
Завдання перед слуханням.
Зараз ми послухаємо цей чудовий твір. Цікаво, чи збіжиться ваше уявлення про можливий характер музики з музикою, створеною композитором? Зверніть увагу на побудову пісні. Із скількох частин вона складається? Чи змінюється характер музики?
(Учні слухають Попутну" М.Глинки у виконанні соліста у супроводі фортепіано
(Радісний, схвильований.)
- Чи музика весь час була однаковою?
(Ні. Вона складається із трьох частин.)
- Якою була перша частина?
( Весела, хвилююча, швидка, схожа на скоромовку.)
- Що зображує ця швидка музика?
(Стрімкий рух потягу, перестук коліс, гомін та обговорення події багатьма людьми.)
- Якою за характером була музика в другій частині?
(Більш повільною, наспівною. Складалося враження, що людина їде потягом, дивиться у вікно, милується рідною землею і престо насолоджується поїздкою.)
- У чому особливість третьої частини?
( Вона така ж стрімка й схвильована, як і перша)
- А як ви вважаєте, щодня М. Глинки було головним: показати рух потягу чи передати емоції, тривогу, хвилювання людей?
(Передати емоції, тривогу, хвилювання людей.)
_- Так. Передати враження людей від цієї події. В якому виконанні прозвучала пісня?
( Пісню виконував соліст у супроводі фортепіано.)
(Тому що в ній розповідається про враження, що виникли в дорозі, "по путі.)
Повторне слухання музики
- Пропоную ще раз послухати "Попутну" Михайла Глинки, але в іншому виконанні. Зверніть увагу на те, хто буде виконувати пісню: одна людина чи багато, акомпанувати - один інструмент чи багато?
(Діти спухають "Попутну" у виконанні дитячого хору і симфонічного оркестру).
- В якому виконанні прозвучав твір цього разу?
( Цей твір виконував дитячий хор у супроводі симфонічного оркестру.)
- В якому виконанні вам більше сподобався твір і чому?
(Діти обмінюються враженнями, аргументуючи свою відповідь).
- А якщо вилучити стукіт коліс, мелодія пісні залишиться?
(Так Але музика буде не такою виразною.)
- А якщо вилучити мелодію і залишити стукіт коліс, гудок паровоза, музика залишиться?
(Ні, адже мелодія - це душа пісні.)
- А чи знаєте ви, як рухається потяг у мультфільмі, й що треба зробити художнику, аби поїзд проїхав на екрані?
(Намалювати балато малюнків.)
V.Виконання пісень (8хв.)
- Удома спробуйте уявити себе художником - мупьтиплікатором і створити серію малюнків до одного з творів, які передають рух. А тепер пригадайте, будь ласка, лісні, в яких зображується рух.
(Учні називають українські народні пісні Іде, іде дід, дід", "Ходить сонко по вупиці, "Бім, бом", Качка йде", пісню Д. Кабалевського "Карусель").
- В яких із цих пісень темп однаковий протягом усієї пісні, а в яких змінюється?
(У пісні "Бім, бом" темп прискорюється, начебто передає хвилювання й поспішні дії, а в "Каруселі" музика зображує поступове прискорення руху, а потім також поступово рух уповільнюється - і карусель зупиняються.)
- На таблиці записані мелодії пісень. Спробуємо пограти в детективів. Кожний ряд делегує свого слідчого, який буде йти по слідах записаної мелодії (визначити розмір, тривалості, проплескати ритмічний малюнок). Учні відповідного ряду мають визначити пісню й виконати її з рухами.
VІ.Гра на музичних інструментах(2хв.)
Музично- дидактична гра «Музичний гребінець»
Прикласти до гребінця смужку тонесенького паперу. Навчити учнів грати (точніше наспівувати) мелодії на «Музичному гребінчику.» Нагадати їм, що гребінець завжди повинен бути чистим; що гребінець не можна нікому позичати(ні для причісування, ні для гри на ньому)
VІІ. Підсумок уроку (2хв.)
- Урок підійшов до завершення.
Запитання до учнів:
-Що нового ви почули сьогодні на уроці?
-Який твір великого російського композитора ми сьогодні слухали? ,
-Якій події присвячений цей музичний твір?
- Які почуття виражала музика? -Що музика зображувала?
- Потяг стояв чи рухався?
-Отже, чи може музика зображати рух?
- Як ви вважаєте, чи міг би композитор зобразити потяг; який стоїть на місці, або художник на одній картині показати, як потяг рушить із місця, набирає швидкість,
сповільнює рух і зупиняється?
Учні виловлюють свої думки). - Отже, виражальність і зображальність у музиці існують поруч. Але головне все ж таки те, що музика виражає, а зображальні інтонації допомагають нам глибше, яскравіше сприйняти музику, уявити собі подію.
